Шахтар 1:0 Динамо Київ / Україна. Прем'єр-ліга , 28 тур — онлайн, анонс, статистика, отчёт — football.ua (2024)

У рамках 28-го туру української Прем'єр-лігина нас чекає протистояння між Шахтарем та Динамо, яке пройде на домашньому стадіоні донецької команди.

ШАХТАР — ДИНАМО

СУБОТА, 11 ТРАВНЯ, 18:00. "АРЕНА ЛЬВІВ", ЛЬВІВ. ПРЯМА ТРАНСЛЯЦІЯ НА УПЛ.ТБ

Раннього суботнього вечора український футбол на пару годин вийде з тіні, почне цікавити когось, крім дуже вузького прошарку фанатів. Динамо проти Шахтаря – символ українського футболу, можливо, єдині українські команди, які можуть згадати фанат із далекого зарубіжжя. За останні 30 років команди жодного разу не давали виграти чемпіонство комусь третьому – і символічно зустрічаються вкотре відразу після того, як останні з “простих смертних” втратили теоретичні шанси на чемпіонство.

Олександру Шовковському довелося довго чекати на “класичне”, якщо ми говоримо про статус головного тренера. Його призначили якраз після програшу у першому колі, потім прибрали статус “в. о.”, він із 17 матчів чемпіонату виграв 15 – але ті дві осічки все одно залишили команду у статусі андердогу. Нічиї з ЛНЗ та Вересом і сформували той чотириочковий відрив Шахтаря від Динамо, який є зараз.

Хоча, звичайно, смішно говорити про якусь одну осічку в гонці двох дуже хороших команд, коли на початку сезону і ті, й інші роздаровували очки направо та наліво. Пушич просто прийшов на кілька тижнів раніше – і, зокрема, перемога над Динамо в останній грі Луческу дуже змінює розклади на сьогоднішній матч, який проходить через півроку.

До кінця три тури, Шахтар попереду на чотири очки – і, гадаю, всі розуміють, що “гірників” на сто відсотків влаштовує нічия. При цьому, як на мене, перемога Динамо зробить його фаворитом. Все-таки у Шахтаря на фініші виїзди до Дніпра-1 та Полісся – дуже сильних та мотивованих команд, з якими “гірники” у першому колі сумарно, у двох домашніх іграх, набрали лише одне очко. З таким фінішом потрібен відрив, і побільше.

На боці Шахтаря великий досвід вирішальних матчів. Не факт, що вийде Степаненко, але й Сікан, й Зубков, й Бондаренко з Криськівим останніми роками набралися досвіду матчів найвищого рівня. Вся основа – у Лізі чемпіонів, проти команд рівня Реала та Барселони, а багато хто, зрозуміло, і у збірній. Динамо лише половину сезону нормально набирає сили – і так вийшло, що такі гравці, як Ванат, Волошин, Михавко вже дуже важливі, але при цьому критично мало зіграли (особливо якщо казати про гарнi виступи) на високому рівні.

До речі, щодо “не факт, що вийде Степаненко”. Склад Шахтаря передбачити набагато складніше, ніж динамівський – через його бездонність. Це унікальна ситуація навіть для світового футболу: щоб у запасі сиділи 5-7 гравців атаки, які нічим не поступаються основним – і під час матчу Пушич міг, як у хокеї, міняти цілу ланку. Судакова, наприклад, не просто можна, а треба продавати: якщо цього не зробити, наступного сезону його наявність заважатиме прогресу Марлона Гомеса, і це може спровокувати конфлікти всередині команди. А з ними обома на полі команда все ж таки надто легковажна: така схема може спрацювати проти Чорноморця, але не проти когось сильного.

І ось матч за чемпіонство, який є сенс грати від оборони. Кого випустить Пушич? Марлона чи Судакова? Чи таки обох, але тоді залишить у запасі Бондаренка? А ще вибір між Сіканом і Траоре, Зубковим і Шведом, Коноплею та Гочолейшвілі, Азарові та Педріньйо... Опцій у Пушича дуже багато, і в цьому його основна перевага. А в тому, де стабільність найважливіша, тренер навів порядок: прогрес зв'язки Бондар-Матвієнко можна вважати його головним козирем.

Втім, якщо Пушич покращив оборону, то Шовковський досяг прогресу просто у всьому, без винятків. Команда стала кращою в обороні – зрозуміло, багато в чому просто тому, що гірше було нікуди. Але також вона явно додала у креативі, варіативності, якості атаки, умінні керувати темпом матчів – якщо коротко, Динамо знову стало грандом.

Склад Динамо вгадується набагато простіше. За великим рахунком, прогрес Кабаєва окреслив склад гранично чітко, залишивши варіанти тільки на позиціях захисників. Ми ж не думаємо всерйоз, що Шовковський на такий матч залишить у запасі Ярмоленка? Бражко, Буяльський, Шапаренко та Ванат – люди, без яких команда точно слабша, і вони мають грати завжди, коли здорові.

Значить, питання захисту – і воно, звичайно, найважливіше, проти такої “багатоголової” атаки Шахтаря відбитися абияк не вийде. Тут не намагатимуся навіть вгадувати: швидше за все, тренер зробить вибір, виходячи з конкретної форми конкретних людей – благо вибір (Дубінчак/Вівчаренко, Міхавко/Попов/Дячук/Сірота, Караваєв/Тимчик) у тренера дуже гідний. Загалом подивимося, як Шовковський намагатиметься вирвати перемогу. Колись давно він залишив срібну медаль (щоправда, за Кубок України) на штативі операторської камери – і розпочинав тренерську кар'єру він точно не заради других місць.

ПОТОЧНА ФОРМА

ІСТОРІЯ ПРОТИСТОЯНЬ

прогноз 1:1

Шахтар

ИГРОК	o	з	мин	г(пен)	п	г+п	жк	кк	оценка
в Дмитро Різник			90	0	0	0
з Іраклі Азарові			71	0	0	0
з Валерій Бондар			90	0	0	0
з Юхим Конопля			90	0	0	0
з Микола Матвієнко			90	0	0	0
з Ярослав Ракіцький			19	0	0	0
п Артем Бондаренко			61	0	0	0
п Егіналду де Соуза Лемос			6	0	0	0
п Олександр Зубков			84	0	0	0
п Дмитро Криськів			90	0	0	0
п Марлон Гомес			6	0	0	0
п Тарас Степаненко			29	0	0	0
н Кевін Маседо			90	0	0	0
н Лассіна Траоре			29	0	0	0
н Данило Сікан			61	0	0	0
н Георгій Судаков			84	1 (1)	0	1

Динамо Київ

ИГРОК	o	з	мин	г(пен)	П	г+п	жк	кк	оценка
в Георгій Бущан			90	0	0	0
з Костянтин Вівчаренко			88	0	0	0
з Владислав Дубінчак			2	0	0	0
з Максим Дячук			90	0	0	0
з Денис Попов			90	0	0	0
з Олександр Тимчик			90	0	0	0
п Володимир Бражко			90	0	0	0
п Віталій Буяльський			77	0	0	0
п Назар Волошин			46	0	0	0
п Владислав Кабаєв			88	0	0	0
п Микола Шапаренко			90	0	0	0
п Володимир Шепелєв			13	0	0	0
н Владислав Ванат			90	0	0	0
н Матвій Пономаренко			2	0	0	0
н Андрій Ярмоленко			44	0	0	0

Можна скільки завгодно сперечатись, хто кращий — донецький Шахтар чи київське Динамо, проте є лише одна можливість у цьому переконатись. Класичне. У цьому сезоні матч між одвічними супротивниками в другому колі був узагалі чи не найбільш очікуваною подією сезону, бо від нього безпосередньо залежала доля чемпіонського титулу.

"Гірники" підійшли до двобою в рамках двадцять восьмого туру національної першості з перевагою над "біло-синіми" в чотири залікові бали, тож проста математика підказувала нам, що в разі перемоги команда Маріно Пушича на Арені Львів, саме "помаранчево-чорні" мали залишити за собою "золоті" медалі. Завдання ж колективу Олександра Шовковського було дуже просто сформулювати, проте значно складніше виконати — треба було перемагати чинного чемпіона, який, як і Динамо, не програвав у другій частині сезону на внутрішній арені.

За великим рахунком, якщо до поля Арени Львів можна б було під’єднати пару електродів, то на підзарядку павербанка великої ємності вистачило б із головою. Дуже яскрава та емоційна гра, яку в цьому сезоні УПЛ, напевно, ми не бачили від жодної пари з команд. "Біло-сині" розуміли своє завдання на цю зустріч, але що вони могли протиставити просто зразковому пресингу від "гірників" уже з перших хвилин.

Подекуди здавалось, що гравці Шахтаря перебувають усюди на чужій половині, але додати б сюди команді Пушича ще й створення гольових моментів, то інтрига б щезла дуже швидко. Але господарі не забили свій бажаний гол, що в подальшому стало для них великою проблемою. Рано чи пізно, але сил у "гірників" мало б не вистачити на настільки високий темп, а там уже й Динамо не втратило нагоду ввімкнутись на повну.

Тут варто віддати належне команді Шовковського — перетерпіли й самі завелись настільки, що навіть випередили суперників у створенні гольового моменту. Реального гольового, а не того, що був у Сікана під час удару з рикошетом на правому фланзі штрафного, без якого Бущан би впорався дуже легко з м’ячем. А ось Кабаєв пробив так пробив здалеку з лівого краю атаки — Різнику довелось витягувати.

Загалом, із акцентами все стало на свої місця. Кияни контратакують, поки донеччани намагаються й надалі тиснути, але вже не настільки потужно, бо час минув. Саме контроль м’яча на чужій половині в підсумку й дав можливість Шахтарю знову постачати передачі до штрафного, і на 29 хвилині стався вирішальний, як потім з’ясувалось, епізод у грі. Сікан замикав подачу Кевіна з лівого флангу ударом злету й поцілив у руку Вівчаренку.

Епізод, як-то кажуть, на тоненького, довелось залучати VAR. Але в підсумку Деревинський ухвалив рішення щодо пенальті на користь Шахтаря. А поки він бігав туди-сюди, команди й почубитись устигли, тож вистава розігрувалась як по нотах. Судаков свій акорд ударом у лівий кут із позначки теж додав до нотного рядку.

Це був невеликої сили удар по амбіціях Динамо. Усе ж таки, подібний сценарій розвитку подій можна було передбачити. Як і те, як Шовковський буде на це реагувати. Поява Ярмоленко на заміну на другий тайм — досвід у таких ситуаціях завжди знайде правильне застосування. Тим паче, коли опоненти обрали більш захисний варіант, а коли ще й Степаненко на полі з’явився, то взагалі перейшли до утримання рахунку.

Але не в глухий захист сів Шахтар. Це було схоже на те, як грало Динамо до перерви. Постійно шукали простір для контратак "гірники", а коли суперники почали йти у ва-банк, то там тільки те й роби, що розбігайся на вільному просторі. Проте до цього ще було потрібно пережити кілька дуже неприємних ситуацій під час стандартів, коли Попов двічі був близьким до того, аби відзначатись забитими м’яча. Не вистачало лише вдачі.

За всім цім розвитком подій легко було відзначити, як команди починає заносити й у неспортивну боротьбу. Розмови, сутички, штовханина, фоли, грубощі й усе таке інше — якщо ми вже на Класичному, тож давайте розкручувати його на повну. Розкрутили в підсумку до того стану, що Егіналду почав бійку вже після фінального свистка. Переможного та чемпіонського для "гірників", як потім з’ясувалось. Хоча це можна було й не осягнути ось так одразу.

Егіналду (Шахтар) вилучений після свистка (неспортивна поведінка).